Соціологічні студії

Учень 9-В класу Верещагін Василь разом із своїм керівником, вчителем історії Владиславом Олександровичем Кронгаузом, взяли участь у конкурсі соціологічних есе за темою "Соціологія творчості". За основу були взяті напрацювання попередніх досліджень, які стали основою дослідження МАН. 20 лютого буде оголошено переможців. Бажаємо Василю успіхів.

Люди розкриваються в конфлікті 
Досить часто поняття «конфлікт» у суспільстві набуває негативного значення. Люди схильні вважати, що стереотипне існування унеможливлює розбіжності в поглядах на одні й ті самі історичні процеси та явища. Однак, чи дійсно це так? Варто замислитися: кожен із нас має унікальні якості, що є першоосновою для індивідуального розвитку. Як приклад, чимало митців, полководців, політиків, або із самого початку отримують позитивну оцінку своєї діяльності, або ж, навпаки, осуд. Сам конфлікт є символічним чинником прогресу, звичайно, у випадку, якщо це не переростає у збройне протистояння, війни.
Формально, ми могли б продовжити вивчати аналіз та значення конфліктів на прикладі банальної сварки між приятелями або членами сім’ї. Однак, це, вірогідно, досить примітивний мотив для есе. Наш приклад конфлікту є оригінальним, досить нетривіальним і репрезентований дослідженням соціального ефекту та впливу street-art на пересічних мешканців Харкова – саме такий напрям ми обрали цьогоріч для МАНівської роботи.
У Харкові набув слави видатний вуличний художник-графітер на імя Гамлет Зіньківський (Гамлет). Особливістю його творчості є поєднання малюнків із філософськими мотивами та гумористичним контекстом. В основі малюнку є ключова фраза, що підсвідомо підштовхує споглядача до глибинного переосмислення буття. Звісно, малює він найчастіше без юридичних домовленостей, і, через те, що малює в межах вуличного публічного простору – його роботи часто виступають обєктами активного споглядання. Він, на відміну від інших вуличних художників, є досить публічною особою та не приховує власних амбіцій та поглядів. Широка популярність Гамлета підтверджується тою обставиною, що навіть поліцейські патрульні залюбки роблять із ним селфі. Правомірність подібного вчинку із боку працівників правоохоронних органів є досить сумнівною. Звісно, різні люди мають різні погляди щодо творчості Зіньківського, і далеко не усім до душі його творчість.
Нещодавно в центрі міста трапилася гучна подія, повязана із творчістю митця. Одна жінка щодня із вікна власної квартири бачила графіті Гамлета і їй це набридло, а її сусіди у звичайній, здавалося б фразі «Кажется я нашел себя. Не потерять бы его» побачили образ сатани, психічної неврівноваженості і робота була замальована. Звістка про це почала швидко ширитися через соціальні мережі та Інтернет. Гамлету, зрозуміло, як творчій, сентиментальній особистості, не сподобалося, що його робота була спотворена. Він заявив, що має плани її відновити. Це викликало розголос та активне обговорення і навіть суперечки у ЗМІ, де кожен із учасників висловлював власне бачення ситуації, що склалася. Одні говорили, що жінка мала такі ж права замалювати роботу Гамлета, як і сам Гамлет намалювати її. Інші ж, говорили, що робота Гамлета стала гарною окрасою міста і відповідає запитам сучасності.
Через деякий час, внаслідок ескалації конфлікту, ідея примирення сторін лунала із боку місцевих владців. Вони запропонували зробити роботи Гамлета муралами, що передбачало внесення низки графіті під охорону законодавства. Але Зіньківський відмовився. Варто із цим рішенням погодитися, адже, як висловився сам митець ,– «навіть якщо поставити до кожної роботи по два кулеметника, завжди знайдеться той, хто його замалює».
Звісно, ця робота викликала великий «вибух» у суспільстві, однак незрозумілим є те, що це трапилося саме із цим зображенням. Конфлікт, по-перше, привернув до себе увагу, розголос суспільства; по-друге, громада відкрито почала висловлюватися щодо ситуації довкола; по-третє, стереотипні уявлення почали розвінчуватися і кожний побачив «щось своє» у творчості Зіньківського.
Тим часом біля самої стіни почалася бурхлива діяльність. Деякі вуличні художники почали малювати на ній власні зображення. Вони висловлювали свою позицію, частіше шуткуючи, що зробило подію більш обговорюваною. Звісно, не усі отримали вигоду від цієї соціальної взаємодії – та ж сама жінка, мабуть, отримала протилежний результат. Для пенсіонерки, яка мала упереджені погляди, неприпустимим був факт «незрозумілої ідеї малюнку», хоча, якби художник зобразив портрет «вождя пролетаріату», чи «олімпійського мішку» - конфлікту могло і не бути.
Конфліктна ситуація підійняла одночасно й питання вуличного публічного простору, що є майданчиком соціальної комунікації та взаємодії. В Харкові чимало праць Зіньківського, що залишаються вцілілими. Вони є обєктами активного споглядання, прикрасою міста. Спонтанність художньої творчості митців навряд чи зможе конкурувати із владними замовленнями. Ось ще один приклад: місцевій владі потрібно прикрашати інтер’єр центральної забудови, вони обирають з-поміж проектів той, який є найбільш «трендовим», наймають виконавців. Так, у центрі Харкова зявився мурал зі Скрябіним, а вийшло жахливе на вигляд зображення талановитого українського виконавця. І це знову стало обєктом для суперечок і конфліктів.
Мабуть, найбільш вражаючим є те, наскільки значимими можуть бути події локального, перманентного характеру. Чи міг би хтось спрогнозувати, що звичайний малюнок на одній із стін трансформаторної будки спровокує такий галас міської громади. Це і є яскравим прикладом конфлікту поглядів, де харківяни продемонстрували дійсне особисте ставлення до ситуації.
Підводячи підсумки доцільно говорити, що в умовах сьогодення затребуваність мистецтва, у тому числі вуличного, багато у чому залежить від свідомості громади, яка одночасно виступає у ролі активного споглядача та критика вуличної творчості. Роботи Гамлета Зіньківського переважно позитивно впливають на харківян, які, у переважній більшості, залишаються активними поціновувачами його праць. Однак, розходження у поглядах на творчість інколи дають підстави для резонансних ситуацій, спонукаючи громаду до діалогу суспільства, громади. 

Комментарии